Види  дидактичних  ігор на уроках фонетики в 2 класі

Метаграми

•         Мене ти здавна звик любити

       і завжди ситий ти за це.

       А тільки у на і змінити – стрибну я

       Вмить на деревце.

•         З е – бульвари прикрашаю,

       З и – сокирі помагаю.

•         З о – мене не помічаєте, хоч щодня переступаєте,

       З и – помітять враз хлоп’ята, та буваю лиш на свята.

•         З і – лежу я на дивані,

       З и – пливу я в океанні.

•         З і  усі мене торкають,

       З и – в хліві мене тримають.

•         З і – історії відома на вкраїнській я землі,

       З и – сиджу до ночі вдома у дуплі.

Довідка: білка – булка; бік – бик; поріг – пиріг; січ – сич; кіт – кит; клен – клин.

Логогрифи

•         Я – одиниця довжини,

     І висоти, і глибини.

    А голосний в кінці додайте –

    І швидше у вагон сідайте.

•         Не знайти без мене ходу

    Через прірву, через воду.

     З о  я зовсім інше слово –

    Житло людям дать готове.

•         В майбутнє тебе я покличу,

     Задумливим стане обличчя.

     Та встав голосний лиш, і я –

     Звичайне жіноче ім’я.

•         Летіла птиця на морозі,

     Над хатами зимовим днем,

     Згубила літеру в дорозі

     І стала … цифрою з нулем.

Довідка: мрія – Марія; сорока – сорок; міст – місто; метр – метро.

Криптограми

Завдання: кожну літеру алфавіту познач цифрами, починаючи з одиниці та розгадай, які слова зашифровані:

•         29,15,19,16,33,21,12;

•         1,16,25,1,3,12,23;

•         24,15,21,1,13,18,22,31,15,1,17,19,19,3,1;

•         4,21,1,25,12,15,1;

•         16,12,23,7,21.

Довідка: школярі, українська мова, графіка, алфавіт, літера.

* «Зайве слово»

Завдання: поділи слова на склади і знайди «зайве» слово у кожному рядку (за кількістю слів).

•         Гуска, курка, півень, качка, зяблик.

•         Ромашка, волошка, троянда, лілія, мак.

•         Коза, свиня, кінь, кицька, вівця.

•         Березень, квітень, травень, червень, липень.

* «З букв одного слова».

Завдання: з букв поданих слів за певний час потрібно скласти і записати нові слова.

Хід гри: за кожне правильно складене і записане слово гравцю зараховується 1 бал. За помилку знімається 2 бали.

Слова для гри: велосипед – (село, сипле, осел, депо, поле, довели, вали, оси, пил, весело, весло, ..); очерет – (рот, тре, оре, то, те, ..); бетон – (бот, те, тон, не, небо, ...) та ін.

* «Слова – перевертні»

Завдання: перекрутити голосні і приголосні, утворіть нові слова.

Рис, літо, пілот, рамка, ікра, ручка, городи.

Зразок:  рис – сир, пілот – політ, ручка – курча.

* «Хто найшвидше напише десять слів?»

Завдання: написати десять слів, щоб у них не було жодного дзвінкого або жодного глухого приголосного». За кожне дібране правильно слово зараховується 1 бал. За помилку знімається 2 бали.

Зразок:

1)       рама, лом, бабуня, герой, верба, риба, березень, дим, городина, гарбуз;

2)       тихо, чесати, сич, фото, чашка, хата, хочеш, кит, тато, сито, кіт, тиша.

* «Графічний диктант»

Добери до схем слова –

Це і буде наша гра!

ПГПГПГ – волосся, вугілля, дерева, долоня, зозуля, кишеня, ножиці, раніше, робота, субота, тополя, неділя, калина.

ППГПГПГ – криниця, пшениця, глибоко, гратися.

ППГПГ – бджола, брова, друзі, щока.

Загадки

·       Це усі повинні знати:

Нас не можна роз’єднати.

Відрізняємось ми чим?

Літер дві, а звук – один (Дз, дж)

·       У вимові завжди чисті

Звуки ми ще й голосисті.

Небагато на все ж

Без нас слова не складеш. (Голосні звуки).

·       Я – місце, де дають товари,

Звичайно, в тарі чи без тари.

А мій омонім є у слові:

Один чи кілька звуків в ньому. (Склад).

* «Підготуй перевірне слово»

Завдання: коли вчитель називає слово з ненаголошеним голосним, діти повинні дібрати до них перевірні слова. Виграє той, хто найменше помиляється.

Слова для довідки: високий, сидіти, тихенько, легкий; зелений, широкий, глибокий, стони, чистота, вишневий, блискучий, медовий, село, весна, сердитий, земляний.

* Логогрифи «Зміни слово»

У пропонованих словах відкинь:

а) приголосний звук на початку слова: брід, марка, клин, вголос, змова, грізний, брак;

б) приголосний звук на кінці слова: козак, лист, казкар, ніс, колос, земляк, жарт, борг.

До слів додай приголосний звук:

а) на початку слова: радник, лід, мак, рак, рай, хід, опис;

б) в кінці слова: доти, аптекар, байка, буква, буря, гра, дія, їжа, кварта, кома.

* «На якому складі наголос?»

Вчитель називає слова. Учні картками з цифрами показують, який склад наголошений.

Слова для гри:

1)       з наголосом на першому складі (грудень, золото, ластівка, лисина, жайворонок, склянка, радість, мужність, яблуня);

2)       з наголосом на другому складі (дитина, життя, єднання, записка, кабан, косарка, левада, лелека, матуся, метелик);

3)       з наголосом на третьому складі (барабан, довгоносик, їжачок, кабінет, космонавт, молоток, оборона, огірок).

Використання дидактичних ігор при вивченні тем з фонетики на уроках в 2 класі

Тема. Звуки і букви. Алфавіт. Розташування слів в алфавітному порядку. Робота з орфографічним словником.

Загадка

Ця хатинка невеличка,

Має тридцять три кімнати,

В кожній з них живе сестричка.

Як же цю хатинку звати? (Абетка.)

Казка про алфавіт

     Було це дуже давно. Жили собі у незвичайному царстві звуки. І все було б добре, коли б у ньому панував закон-порядок. Але його на той час не було, тому звуки були незадоволені  від того, що вимовляли їх так, як кому заманеться ( букв тоді ще зовсім не було).

     От і вирішили звуки обрати собі царя. Голосні – вибрали собі звук [а], а приголосні – звук [б]. Кому з них бути царем? Почалися суперечки.

Приголосних було більше, тому вони перемогли. Царем став звук [б]. Звичайно ж він сильніше любив приголосних, догоджав їм. Коли збирав звуки на раду, то приголосні сиділи на найпочесніших місцях, а голосні  завжди розташовувались десь у куточку.

     Не захотіли голосні терпіти  приниження. Змовилися й утекли. В царстві стався переполох, замість слів виходили якісь дивні звукосполучення.

     Зрозуміли приголосні, що без голосних їм не обійтися. Пішли вони на розшуки. Багато царств обійшли та все даремно. Приголосні розділилися на групи та продовжили пошуки. Одного разу втомлені [л], [ф], [в], [т] сіли перепочити. Раптом вони почули дивні слова, складені тільки з голосних. Зрозуміли [л], [ф], [в], [т], що у цьому маленькому царстві проживають голосні.

     Тоді звуки вирішили намалювати себе і своїх друзів на папері. Вийшли дивні слова: Ш…н…вн…, г   л   сн   ! Пр…с…м… в…б…ч…нн…, п…в…рт…йт…сь. Ч…к……м…!

   Листочки з дивним текстом розвісили по всьому царству. Коли голосні побачили написи, то вони одразу здогадалися, що мало бути на місці пропусків. Кожен голосний звук намалював себе. І всі голосні вирішили повернутись.

     Щоб бути у злагоді, звуки вирішили об’єднатися в Алфавіт. З того часу вони стали позначатись певними літерами. Хоча було і таке, що однією буквою могли позначатися два звуки (щ) або дві букви могли позначати один звук [дз], [дж]. Букви і звуки про все мирно домовились і видали чіткі закони-правила. Царем обрали звук [А], а царицею стала буква А. в алфавіті ця буква займає найпочесніше місце.

Гра «Звуки і букви».

Один учень чітко називає будь-який звук, а інший називає відповідну букву. Наприклад: [з] – «зе»; [к] – «ка»; [у] – «у»; [н] – «ен»; [х] – «ха»; [в] – «ве».

Гра «Вовк та ягнята».

Учні діляться на кілька команд, порівно в кожній.

Ведучий («вовк») у руках тримає картки з написаними словами. Він звертається по черзі до учнів кожної команди. «Ягнятко», до якого звернувся «вовк», має правильно назвати всі букви слова, написаного на картці. Якщо «ягнятко» помилилось, «вовк» забирає його (учень вибуває з гри). Виграє та команда, в якій залишиться більше «ягнят».

Криптограма

19, 21, 25, 19, 4, 21, 1, 25, 12, 28, 18, 11, 14

(орфографічний)

Вірш про звуки та букви

Звуки і букви навчись розрізняти

Глибоко будеш фонетику знати

З а п а м’ я т а й:

Коли ми ротик розкриваєм,

Тоді ми звуки вимовляєм,

Коли олівчик беремо,

Тоді ми букви пишемо.

В кожному слові чуєм звуки

Звуки ті всі  різні

Голосні та приголосні.

Гра «Наскрізний алфавіт» 

 Записати усі літери алфавіту одна під одною. Потім пригадати і записати слова (іменники в початковій формі) так, щоб кожна з цих літер була другою ( можна третьою і т. д.):

а – балка

б – абетка

в – автор

г – ягня

……..

Гра «Алфавіт і арифметичні дії»

Зі слова «буряк» зробити                                     Зі слова «літо» зробити слово

слово «заєць».                                                         «зима».

Б   У   Р   Я   К                                                              Л  І   Т   О

+    -    -     -   +                                                               -   -   -     -

8  22  13   6  16                                                              6   1   6   18

------------------                                                               ---------------

З   А   Є    Ц   Ь                                                             З    И   М  А

Гра «Допоможи  Незнайкові».

Знайти помилку у завданні Незнайки, якому потрібно було записати прізвища українських поетів і артистів в алфавітному порядку:

П.А. Грабовський, М.К. Заньковецька,  І.Я. Франко, М.М. Коцюбинський, Леся Українка, Д. Павличко, Т.Г. Шевченко.

Гра «Прийміть телеграму»                                                                          Учитель у швидкому темпі, з паузами між словами, передає по буквах текст

телеграми. Учні записують його в зошитах. Правильність прийнятого тексту перевіряється шляхом виконання названої дії.

Пе –і - де – ен – і – ем – и  ер – у - ка – и  ен- а – де  ге – о – ел – о – ве – о – ю.

(Підніми руки над головою.)

Пе – о – пе – ел – е - ес – ка – а – ій   ве  де – о – ел – о – ен – і.

(Поплескай в долоні.)

Пе – о – те – у – пе – а – ій  ен – о – ге – а – ем – и.

(Потупай ногами.)

Пе – о – ес – те – ер – и – бе – а – ій.

(Пострибай.)

Вірш про алфавіт

Пам’ятайте, любі діти:

В українськім алфавіті

Є чимало гарних літер,

А точніше – тридцять три.

Стали в ряд один вони,

 Розмістились за порядком,

 Мовби вийшли на зарядку.

Щоб учитися вам  гарно,

Треба букви добре знать,

 Бо цікава буква кожна,

І дізнатись, друзі, можна

Так багато про усіх…

Справжнє диво в буквах цих!

Ось, наприклад, буква ї :

Розмісти собі її

На початку, чи в кінці,

Чи посередині слова –

І вона – така чудова! –

Подивує враз тебе:

Скрізь два звука назове.

Ще й про букву скажем щ :

Також звуки два вона

Назове у слові  щит,

І в словах дощі, дощить.

Не шукай такого слова,

Де б ця буква загадкова

Означала б звук один.

Завжди два. Де б не стояла.

Буква щ така цікава!

А тепер – про знак м’який.

Що за дивний знак такий?

Просто буква, що вона

Звука та й не означа.

«Як це так?» - спитають діти –

Може, букву цю не вчити?

Бо навіщо нам вона,

Якщо звук не назива?»

Але це помилка, друзі:

Знак м’який важливий дуже!

Інші звуки, де потрібно,

Він пом’якшить неодмінно.

Ось як гарно прозвучить:

День, і ясність, і блакить…

В цих словах є знак м’який,

зрозумілий і простий.

Що про букви я, ю, є

Треба знати нам усім?

Це таке, передусім:

Після букв, що означають

Звуки тільки голосні,

По два звуки позначають

Всі ці букви чарівні.

Це ж бува і на початку

Багатьох цікавих слів,

А іще, коли апостроф,

Також знак м’який посів

Місце перед я, ю, є.

Голубіє, мрія, мрію,

Єдність, юність, ясени,

Ательє, Нью-Йорк, мільярди,

в’ється, п’ять, м’ячі, в’юни.

Що ж до букв д-ж, д-з,

пам’ятаймо всі таке:

означають букви ці

звуки  [ дж], і [дз], і [дз′].

Ось, наприклад, джерело,

Дзенькіт, дзюркіт, джміль, дзвінок.

Але в деяких словах

Можуть букви ці назвать

І окремі зовсім звуки.

Вивчім ці слова без муки:

Підживити, підземелля,

А іще – підзеленити,

Підзивати, піджидати,

Надзвичайний, відзоріти.

Є ще в нашім алфавіті

Й інші букви, любі діти,

Що по звукові одному

Означають в нашій мові.

Щоб науки всі пізнати,

Букви всі потрібно знати.

З букв народжується слово,

А із слів кохана мова!

Тема. Голосні звуки, позначення їх на письмі.

Як звуки мови виникають?

Що творить їх і де?

Повітря до гортані

З легень спочатку йде.

Там звуки завібрують –

І голос всі почують.

Шість звуків вільно можна

Співати, як пісні.

Ці звуки знає кожен. Як звем їх?  (Голосні.)

Казка  «Хто важливіший»

     В одному королівстві, яке звалося Фон, жили-були Голосні та Приголосні звуки. Голосних було мало, всього шість, але їх дуже любили Слова. Кожний Голосний звук був у великій пошані. Особливо гарно звучали вони у піснях. У Голосні  звуки був закоханий Наголос, а на Приголосні навіть уваги не звертав.

     Одного разу найбільш заздрісний звук [З] став думати-гадати, як би провчити Голосні звуки. Він звернувся за допомогою до свого брата звука [С]. зібрали вони усі звуки на збори звук [С] почав суперечку з Голосними, які стали виправдовуватись. Усі звуки почали сваритися. Найбільш чутливий звук [О] сказав ображено: « Облиште суперечки! Якщо Приголосні звуки такі горді та зарозумілі, то хай обходяться без нас. Я і всі мої брати дуже ображені, тому ми покидаємо вас».

 Не стало Голосних у царстві. Перестали співати пісень. По – іншому почали говорити. Приголосні ледве могли порозумітися між собою, сумно стало жити.

     На третій день після цієї пригоди до королеви Фонетики приїхала сестра Орфографія. Вона була обурена, коли почула, як розмовляють у королівстві її сестри.

     «Це ж сором на цілий світ! Я не можу гостювати у такому королівстві», - сказала Орфографія Фонетиці на прощання.

     Довелося Приголосним звукам перепросити своїх Голосних побратимів. З того часу живуть вони в мирі та злагоді, утворюючи різні слова.

У вимові завжди чисті                          

Звуки ми, ще й голосисті.                     

Небагато нас, а все ж                            

Без нас слова не складеш.                     

                  (Голосні звуки.)

Гра «Впізнай слово»

Вставити букви, що позначають голосні звуки, впізнати і прочитати слово.

В…р…т…, кв…т…рк…, ц…рк…ль, ц…к…рк…,  …к…р, кн….жк…, п…р…г, ч…в…н, ст….л…ць.

Гра « О чи А ?»

Ф…ра, ф…то, ф…кус, ф…кел, телеф…н, ф…рм…, фл…нель, фі…лк… .

Гра «Хто у слові командир?»

У словах керують букви, які позначають голосні звуки, адже скільки голосних, стільки і складів. Спробуємо відшукати командирів у кожному слові.

     Учитель називає слова, а діти піднімають картки з буквами, що позначають голосні, які є в цьому слові. Наприклад, риба – и, а: кіт – і; село – е, о; місто – і, о.              

Гра «Хто найуважніший?»

Хто швидше за всіх правильно підкреслить усі букви, що позначають голосні звуки?

Обережно хитрий лис

До нори вечерю ніс.

Біг додому лісом лис,

Шелестів над лисом ліс.

Гра «Хто більше?»

Записати найбільше слів, у яких:

а) початковий звук  - голосний ( око, іній, урок, удав, абетка, учень, автобус, акваріум, екран, ірис…);

б) не повторюється жоден голосний ( весна, небо, зима, літо, метро, зошит, підручник, олень, тюлень, дятел…);

в) є лише один голосний, що повторюється декілька разів (молоко, барабан,

килим, берег, вісім, вересень, березень, велетень, мама, іній…).

Завдання-жарт

Чого багато має болото, менше – озеро, ще менше море, зовсім не має річка?

(Букв О)

Метаграми

•         З «і» люблю я миші їсти, (кіт)

          з «и» люблю у морі плисти. (кит)

•         Мене ти здавна звик любити

і завжди ситий ти за це.

А тільки «у» на «і» змінити – стрибну я

вмить на деревце. (Булка – білка)

•         З «е» - бульвари прикрашаю,

з «и» - сокирі помагаю. (Клен – клин)

•         З «о» - мене не помічаєте, хоч щодня переступаєте,

з «и» - помітять враз малята, та буваю лиш на свята. (Поріг – пиріг)

•         З «і» - усі мене торкають,

з «и» - в хліві мене тримають. (Бік – бик)

•         З «і» - лежу я на дивані,

з «и» - пливу я в океані. (Кіт – кит)

•         З «і» - історії відома на вкраїнській я землі,

     з «и» - сиджу до ночі вдома у дуплі. (Січ – сич)

•         З «и» - я хижий і рудий,

з «і» - дрімучий і густий. (Лис – ліс)

Логогрифи

•         Я – одиниця довжини,

і висоти, і глибини.

А голосний в кінці додайте –

і швидше у вагон сідайте. (Метр – метро)

•         В майбутнє тебе я покличу,

задумливим стане обличчя.

Та встав голосний лиш, і я –

звичайне жіноче ім’я. (Мрія – Марія)

•         Не знайти без мене ходу

через прірву, через воду.

З «о» я зовсім інше слово –

житло людям дать готове. (Міст – місто)

•         Летіла птиця на морозі,

     над хатами зимовим днем,

     згубила літеру в дорозі

     і стала … цифрою з нулем. (Сорока – сорок)

Тема. Складотворна роль голосних звуків. Наголос. Наголошені і ненаголошені склади і звуки.

Гра «Скільки складів у слові?»

Учитель називає слова, а учні картками з цифрами показують, скільки в слові складів.

    Вечір (2 ), калина (3 ), сонечко (3), діброва (3), портфель (2), лялька (2), груша (2 ), м’яч (1 ), мова (2 ), вулиця (3 ), лінійка (3 ), ананас (3 ), олень (2), білка (2 ), тінь (1), клас (1).

Гра  «На якому складі наголос?»

Учитель демонструє малюнки предметів, учень пошепки називає предмет і карткою з цифрою показує номер наголошеного складу.

     Яблуко (1), сметана (2), помідори (3), олівець (3), зайчик (1), місяць (1),

ромашка (2), тюльпан (2), конвалія (2).

Гра «Зайве слово»

 Поставити наголос у словах і знайти «зайве» слово у кожному рядку слів. Пояснити .

•         Гуска, курка, зозуля, качка, зяблик.

•         Корова, свиня, вівця, собака, котик.

•         Січень, лютий, березень, листопад, червень.

•         Традесканція, ромашка, волошка, троянда, лілея.

Гра «Чорно-білі слова» Дітям роздати чорні і білі квадратики. Чорні квадратики позначатимуть -

наголошені склади, а білі – ненаголошені склади. Учитель читає слова, а діти за допомогою квадратиків викладають їх схеми на партах.

     Ніч, голова, весна, дерево, сад, вінок, дід, берегиня, корабель, ракета, барвінок, медуза. вітер, день, вікно, стіл.

Гра «Телеграф»

Учитель пояснює учням, як працює телеграф; називає учню слово, а той має відстукати по парті  стільки разів, скільки складів у цьому слові. Усі інші – контролери – перевіряють правильність виконання завдання. Пізніше учні можуть грати самостійно в парах, даючи завдання один одному.

Гра «Ланцюжок»

Учитель пропонує створити ланцюжок зі слів так, щоб вони  з’єднувались однаковими складами. Клас ділиться на команди ( за рядами). Кожній команді учитель пропонує перше слово, а далі учні самостійно продовжують  складати ланцюжок: миша – шапка – картина – намисто – тостер – терміт – мітла і т.д.

Гра « Вмілий перекладач»

Переклади українською мовою слова. Постав над словами знак наголосу. Порівняй наголоси в обох мовах.

Одиннадцать - _____________________________,

четырнадцать - _____________________________,

дрова - _________________,  близкий - ___________________,

новый - ________________,    крапива -___________________,

километр -______________,   имя - ______________________,

говорит -_______________,   верба - _____________________,

морковь - ______________,   скользкий - _________________,

мелкий - _______________,   горький - _________________.

Казка про загадковий знак

     Одного разу пішла Фонетика подивитися, як живуть звуки в її королівстві, чи все в них гаразд.

     Гуляючи парком, вона почула раптом, що за деревом хтось плаче. Вирішила Фонетика дізнатися, хто це такий засмучений і через що так голосно плаче. Коли вона зазирнула за дерево, то побачила голосний звук [о], який сидів і витирав сльози своїми маленькими рученятами.

-         Чому ти плачеш? Хто тебе образив? – запитала Фонетика.

     Ковтаючи сльози, звук [о] підняв на неї свої круглі очі і запитав:

-         Чому нас, голосних, у словах часто вигукують так, ніби б’ють чимось? Це образливо. Всім голосним це не подобається, але вони терплять і мовчать. Вони бояться засмутити тебе своїми скаргами. А я сьогодні так злякався, що не втримав сльози.

-         А що з тобою сьогодні трапилося?

     -    Вранці якийсь хлопчисько так вигукував мене в слові сонечко, що я

     трохи не оглух і дуже злякався.

Фонетика засміялась і почала заспокоювати його:

-         Вислухай мене, маленький. Якщо ти добре поміркуєш, то згадаєш, що коли той хлопчик радісно і голосно вигукував слово сонечко, тобі не було боляче і ти не відчував образи, тобі просто було лячно від того, що тебе вигукують так голосно.

-         Мабуть, - погодився звук, усе ще голосно схлипуючи, - але коли мене вигукували, наді мною повис камінь, і я боявся, що він упаде.

- Усі голосні звуки часто вигукують голосно, але це робиться тільки певних випадках. Камінець, який ти бачив над головою, - це знак наголосу ( ′ ).

     Якщо ви чуєте, що вас вигукнули голосніше, ніж інші звуки, значить. Ви під наголосом. Цей  знак у мові дуже потрібен, бо завдяки йому слова вимовляються правильно, і вас, голосних, коли ви під наголосом , усі чують чітко і ніколи не сплутають з іншими звуками. От, наприклад, у слові вода на тебе не ставиться наголос, тому при вимові тебе там і не чути, замість тебе звучить звук [а]. щоб дізнатися, що в цьому слові треба писати о, необхідно змінити слово так, щоб наголос падав на тебе. От у слові водний ти, мій друже, наголошений, і ніхто вже не зможе вимовити замість тебе інший звук.

     А ще існують випадки, в яких наголос може змінювати зміст слова. Візьмемо слово замок. Якщо наголосити  звук [а], буде йти мова про великий, гарний, стародавній будинок, а якщо звук[о] – про пристрій для запирання дверей.

     Ну, тепер ти зрозумів, що немає нічого страшного в тому, що з тобою відбувається?

-         Так, - відповів звук [о].

-         Тоді розкажи все, про що сьогодні дізнався, своїм друзям і заспокой їх.

Тема. Перевірка  написання ненаголошеного голосного за допомогою наголосу.

 Яку писати літеру: Е чи  И ?

Все важливе в нашій мові.

Ось, приміром, річ така:

Е чи И писати в слові –

Часто сумнів виника:

Село чи сило?

Якщо ясно, то не дуже.

Щоб уникнуть зайвих мук,

Ти під наголос, мій друже,

Зразу став сумнівний звук:

Село′ - се′ла.

Звук виразно зазвучить –

Як писать тебе навчить.  (Д. Білоус)

Казка  «Хитрі  близнюки»

     Жили-були на світі двоє близнюків. Одного звали И, а іншого – Е. вони були так схожі між собою, що часом, використовуючи це, любили жартувати. І тоді у багатьох словах замість и чувся е, і навпаки, замість е – и. Так було і цього разу. Ось погляньте, у слові зима чується звук [е], в слові весна чується звук [и] тощо.

     Та ось, де не візьмись, з’явився дядечко Наголос. А близнюки побоювались свого старого родича, бо він був дуже серйозний.

    І от тільки дядечко Наголос  «погукав» близнюків, сталося диво: близнюки стали на свої місця, а самі слова змінились:  була зима – тепер зи′ми, була весна – тепер ве′сни, було село – тепер се′ла тощо.

     Із того часу, коли близнюки починали бавитися, міняючись місцями в словах, з’являвся дядечко Наголос і швидко наводив лад.

Гра «Добери слово»

До поданих слів дібрати перевірні; вставити пропущені букви.

 в_сокий –

ш__шкарик –

н__зенько –

в__сняний –

ж__ве -

з__мівля -

Гра «Хто швидше»

Вставити пропущені букви і поділити слова для переносу.

    Ж*ве, гл*бина, з*мовий, з*мля, з*рнина, ш*рокий, ч*ргувати, ж*тло,

в*снянка.

Гра «Підготуй перевірне слово»

Коли вчитель називає слово з ненаголошеними голосними, діти повинні

дібрати до них перевірні слова. Виграє той, хто найменше помиляється.

     Сливовий, село, весло, кленовий, зимовий, високий, сидіти, весна, сердитий, крило, глибокий, степи, блискучий, медовий, чистота, вишневий.

Тема. Приголосні звуки. Позначення їх буквами.

Гра «Впіймай потрібне слово»  Учитель зачитує ряд слів. Учні сплеском долонь «ловлять» слово, у якому перший звук приголосний.

•         Риба, акула, карась, сом, лин, окунь.

•         Літак, трактор, метро, автобус, ракета.

•         Помідор, буряк, картопля, петрушка, огірок.

Гра «Букви жартують»

Записати слово з помилкою правильно.

•         Ходить капля біля річки,

Витягає жаб з водички. (Капля – чапля)

•         Я в руки взяв козу нову

     Та й заходивсь косить траву.(Коза – коса)

•         Кинула шишку на мене зозуля,

У мене на лобі з’явилася куля. (Куля – ґуля)

•         - Куди це ти ходив, Мартин?

- Ходив по басло в багазин… (басло – масло; багазин  - магазин)

               - Ну, а гугнявиш ти для чого?

               - Бо в дощ пробокли в бене доги…(пробокли – промокли; бене –

                                                                            мене; доги – ноги)

                               (Грицько Бойко)

•         Запишем з вами одне слово –

Із тьох букв всього воно.

Ви на різнії початки

Його знаєте давно.

Як почнете з букви «де» -

Буде велетень гаїв;

Як почнете з букви «че» -

Було в славних козаків;

Як почнете з букви «зе» -

То, дай Бог, щоб не болів! (Дуб, чуд, зуб)

Гра «Знайди  і вилучи зайву літеру»

Знайти зайву літеру, вилучити її . Записати речення.

НЕСВИРИВАЙТЕСЗСКОРІННЯМСГРИБИ,САСЗРІЗАЙТЕСЇХС.

  (Не виривайте з корінням гриби, а зрізайте їх.)

Гра «Відгадай слово»

     Відгадати слово, добираючи замість рисочок букви на позначення приголосних звуків.

          __ у__ __а  (ручка, сумка, гумка, думка, шубка, лунка, щучка …)

          __ о __ і __ (поріг, сокіл, поділ, говір, комір …)

          __ е __ е __ е __ ь (березень, вересень, велетень …)

Гра «Утвори нові слова»

     Додавши приголосний, утвори нові слова від таких слів:

•         коса(р), рука(в), буква(р), (з)вір, гра(м), (м)лин;

•         чума(к), коза(к), буря(к), (с)трава, гра(к), (с)мак, (с)міх, (п)лан, (п)лід, (с)порт.

Завдання-жарти

•         Чого немає у вола, а є в корови, кози, коня? ( Звука [к])

•         Із назв яких двох букв, що позначають приголосні звуки, можна приготувати смачну їжу? (Ка – ша)

•         За який приголосний треба сховати інший приголосний, щоб одночасно вистрілило багато рушниць чи гармат? ( За л п)

•         Від назв яких двох букв, що позначають приголосний звук, стає жарко, гаряче? (Пе-че)

Метаграми

•         З «с» на дереві росту,

З «ж» по дереву повзу. (Сук – жук)

•         Якщо із «з» візьмеш це слово,

Великий дощ впаде раптово.

Як тільки «з» на «с» заміниш –

Між фруктами мене зустрінеш. (Злива – слива)

•         Із «с» - в дівчат на голові,

із «з» - пасуться на траві. (Коси – кози)

•         Якщо кипить вода,

то «т» в мені нема.

А буде «т» у слові –

шукайте мене в школі. (Пара – парта)

•         З «р» - живе він у воді,

     з «м» - росте в природі,

     з «с» - полює на комах…

     Що це є? Цікаво – страх! (Рак – мак – сак)

•         Восени збирають в лісі

нас дорослі і малі,

якщо «г» прибрати,

треба в річці нас шукати. (Гриби – риби)

•         Без «р» - я у кожусі

присів біля бабусі,

а з «р» - не зупиняюсь,

у ґрунті копирсаюсь. (Кіт – кріт)

•         З «п» - усіх я зігріваю,

з «н» - півсвіту присипляю. (Піч – ніч)

•         Можна з «м» мене вдягнути,

можна з «ч» мені спурхнути. (Майка – чайка)

•         З «п» - папери я ховаю,

з «ш» - я тім’я покриваю,

з «с» - на полі я сапаю,

з «л» - я високо стрибаю. (Папка – шапка – сапка – лапка)

•         В завірюху і хурдигу

побудується зі снігу. 

Коли ж «з» на «н» змінити, -

в ньому можна буде жити. (Замет – намет)

Тема. Звук [ф], позначення його буквою «еф». Звукосполучення [хв].

Загадки

•         Намалювати можна нею

Будинки, хмари і поля,

Зелену затишну алею,

Високі гори і моря.

Зачарувати можна нею –

Така вона чудова й гарна!

Ти знаєш, як зовуть цю фею?

Її зовуть, звичайно, … (фарба).

•         Є у мене вірний друг.

     Має він чудовий слух.

І говорить голосами

Моїх друзів, тата й мами.

Як же звати мого друга)

-         Всім відомо, це – папуга.

-         Помиляєшся, Антон.

Зветься друг мій … (телефон).

•         Б’є вода в усі боки

Із залізного тюльпана –

Поспішаєм залюбки

Ми до красеня. … (фонтана).

•         Гру цю люблять всі на світі,

     І дорослі й малі діти.

М’яч. Удар. І крики  «Го-ол!»

          Пречудова гра …(футбол).

Гра «Полювання за звуком [ф]»

Сплеском у долоні позначити слово зі звуком [ф].

Фіолетовий фломастер

Фарбувати квіти майстер.

Фіолетові фіалки

Фарбував він для Наталки.

Гра «Впізнай звук»

     Просигналізувати картками, який звук [ф] чи [в] чуєте у слові:

Сарафан, фабрика, збивати, фосфор, виграш, фант, співавтор, вербичка, Василько, кафтан, шофер, магнітофон, заспів, фірма, валянки, фікус, ферма, форма.

Цікава вправа

     Відгадайте ім’я хлопчика за першими звуками слів і запишіть його.

Фотоапарат, екран, дах, іскра, радість.  (Федір)

 Гра  «Складовий  аукціон»

Фа – (факел, факір, факультет, фарба,…).

Фо – (фортуна, фото, фокус, фотограф,…).

Фе – (фея. ферма, фен, фермер, фестиваль,…).

Фі –  (фіранка, фігура, фізика, фізкультура. фірма,…).

Гра  «Коли так говоримо?»

«Фальшива нота» - щось нещире, неправдиве.

«Фігаро тут, Фігаро там» - про моторну людину, яка одночасно виконує кілька справ.

«Фільчина грамота» - документ, що не має юридичної сили, неграмотно складений.

«Фортуна усміхається» - кому – небудь щастить.

Тема. Апостроф. Правило вживання апострофа.

Казка про важливий знак

     Якось увечері, коли звуки від почивали після вечері, сидячи біля фонтану серед квітучих кущів троянд, до них підійшов маленький чоловічок і сказав:

-         Добрий вечір, звуки! Я приніс вам невелике завдання від королеви Фонетики і якщо треба, можу допомогти вам у його виконанні.

     Він протягнув їм лист, у якому Фонетика просила перекласти з російської на українську мову декілька слів: соловьи, вьюн, перья, семья, пьеса.   

     Звуки відразу взялися за роботу. Але, хоч здавалося, що вони все переклали правильно, слова, які в них вийшли, при вимові звучали якось не так, як треба.

     От що в них вийшло: солові, вюн, піря, сімя, п’єса.

-         Щось погано погано вийшло, - засмутилися вони.

-         Я знаю, що трапилося! Вигукнув звук [в]. – Треба поставити в них м’яких знак, як це було у російських словах.

Тут до них підійшов посланець королеви, який приніс цей лист, і сказав:

-         Ви не можете цього зробити.

-         Чому? – запитали звуки.

-         Тому що в російській мові в цих словах стоїть м’який знак,

який вказує на роздільну вимову звуків. В українській мові такого знака немає, м’який знак в українських словах може лише пом’якшувати приголосні звуки.

-         Що ж нам тоді робити? Підкажи, якщо знаєш.

-         Вам треба скористатися моєю допомогою, - відповів

чоловічок.

-         Як це? – здивувалися звуки. – Невже ти можеш нам

допомогти, адже ти не звук і не буква?

-         Я – апостроф ( ’ )! В українській мові я можу, якщо потрібно,

замінити розділовий м’який знак. А взагалі, я показую, що приголосні [б],[п], [в], [м], [ф],та [р], які можуть стояти переді мною, завжди вимовляються твердо, а букви я, ю, є, ї, які стоять після мене, позначають два звуки –[ йа], [йу], [йе], [йі].

     Коли апостроф став на своє місце в словах, вони образу стали правильно звучати, і всі дуже зраділи цьому.

     Звукам дуже сподобався апостроф, і тому вони збудували йому будиночок поряд зі своїми, і тепер вони часто ходять в гості один до одного, а він завжди допомагає їм при складанні або перекладі різних слів.

Тема. Позначення м’якості приголосних знаком  м’якшення (ь).

Казка про знак м’якшення

 Одного разу прийшов у палац до Фонетики знак м’якшення і сказав :

-         Добра королево, дозволь мені піти з твоєї країни, бо я більше

   не можу тут жити.

-         Розкажи мені, що трапилося, і чому ти хочеш піти.

     Знак м’якшення  тяжко зітхнув і відповів:

-   Все дуже просто. Я нікому не потрібен у твоїй країні. Звуки і букви кажуть, що від мене не має користі і я тільки займаю місце.

     Королева обурилася, почувши таке:

-         Вони самі не розуміють, що кажуть.

-         Але вони праві. Я єдина буква алфавіту, яка не позначає звука. Та і чим я можу прислужитися іншим, крім пом’якшення приголосних у деяких випадках? Але це, мабуть, не дуже важливо для всіх.

     Королева замислилась на мить і сказала:

                   - Будь ласка, іди додому і заспокойся. Я спробую тобі допомогти.

     Після обіду того ж дня герольди королеви скликали всіх на збори.

-         Сьогодні, - почала королева свою промову, - я хотіла поговорити з вами про знак м’якшення. Він хоче залишити нашу країну, і ми повинні вирішити, чи відпускати нам його. Ви всі часто ображали знак м’якшення, хоч він не менше, ніж ви потрібен у мові: хто замість нього буде пом’якшувати приголосні звуки в кінці слів та перед звуком [о]? Спробуйте скласти без нього слова льон, кінь, сіль чи день.

 А ти, звук [ц], що будеш робити, коли треба буде стати у кінці слова? Ти чудово розумієш, що в таких випадках він повинен стояти за тобою.  Як без нього ви будете вимовляти слова олівець, вітерець? Та і в середині слова він часто потрібен. Без нього не можна позначити м’якість приголосних перед твердими, не шиплячими приголосними в таких словах, як  яблунька, молотьба, батько, кицька, київський, калузький. Я від вас такого не чекала. – Закінчила королева.

     Вона була така розгнівана, що не дала буквам і звукам нічого сказати, а тільки поглянула на них суворо і пішла геть.

     Буквам і звукам стало соромно за свою поведінку, і вони вирішили попросити пробачення у знака м′якшення.

     З того часу у знака м’якшення з’явилося багато друзів, і тепер він завжди радісний і веселий.

 Гра «На що схожа буква?»

Як спицю бабуся  вколола в клубочок,

На букву став схожий м’який колобочок.

- Немов м’який знак, - усміхається Вітя, -

Погляньте, в кінці він стоїть в алфавіті.  (В. Гринько)

Загадки

Я – не шість!                                              Хто абетку з вас вивчав,

Я - м’який знак!                                         Різні букви зустрічав.

Це повинен знати всяк.                             Кожна з них від «А» до «Я»,

В книжці - літера нова                              промовля своє ім’я.

 Я пом’якшую слова,                                 Лиш одна із них німа.

А у слові «олівець»                                    здогадався, певно всяк!

Забігаю у кінець. (Г. Чубач)                     звуть цю букву… (М’який знак)

 Гра «Букви розгубилися»

Скласти слова з, переставивши букви.

ТОЛЬПА, ВИМАЛЬ, КАСАРЬ,ЛЬМАПА, КАЛЬКУ, НЬВОГО, СІНЬО, ЦІЛЬПА, ЛЬАМОБ,…  (пальто, мальва, карась, пальма, кулька, вогонь, осінь, пальці, альбом,…)

·       Півень, горобець, ведмідь –  знак м’який в словах стоїть.

Журавель, дельфін і рись  –  м’який знак – не помились.  

Казка « Чому м’який знак не водить дружби з шиплячими»

     М’який знак часто вихвалявся:

- Я такий м’який, такий добрий. Зі мною радісно й приємно усім. Буває приголосний такий твердий, такий сердитий, а варто мені стати з ним поруч, як він одразу пом’якшується.

                    -        Киш, хвалько, - зашипіли шиплячі. - М’який! Добрий! Та ти

 жодного звука передати не можеш. Ти всього-на-всього знак!

    І шиплячі зневажливо зашипіли знову.

-         Краще не передавати жодного звука, ніж так шипіти, як ви, злючки-колючки! – вигукнув з обуренням М’який знак. І з того часу ніколи більше не ставав після шиплячих.

Дидактичні ігри беруть на себе пізнавальне навантаження, функцію інтелектуального розвитку, бо саме завдяки їм учні опановують первинні принципи розумової діяльності, набувають уміння застосовувати знання в різних ситуаціях.